- муніципалітет
- -у, ч.1) Виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування.2) Будинок, у якому міститься цей орган.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
муніципалітет
Смотреть что такое "муніципалітет" в других словарях:
муніципалітет — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
муніципальний — а, е. Прикм. до муніципалітет; пов язаний з місцевим самоврядуванням. •• Муніципа/льна вла/сність майно, яке знаходиться у розпорядженні, віданні муніципальних органів влади, місцевих органів самоврядування. Муніципа/льні о/ргани органи місцевого … Український тлумачний словник
вотум — у, ч. Ухвала, прийнята голосуванням. •• Ви/борчий во/тум результати виборчої кампанії з виборів парламенту, президента, муніципалітетів тощо. Во/тум дові/ри (недові/ри) постанова парламенту, що схвалює (не схвалює) діяльність уряду або окремих… … Український тлумачний словник
лорд-мер — а, ч. У деяких великих містах Англії – особа, яка очолює муніципалітет; міський голова … Український тлумачний словник
магістрат — у, ч. 1) У Литві, Польщі та Україні (до другої половини 19 ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніципалітет. || Будинок міського управління. 2) У Стародавньому Римі – державна посада консула,… … Український тлумачний словник
флорентійський — а, е. Прикм. до флорентійці іФлоренція. Флорентійський муніципалітет. || Який походить із Флоренції. || Зробл. флорентійцями, у Флоренції. •• Флоренті/йська камера/та співдружність музикантів, поетів і філософів; склалась у 1580 р. у Флоренції; з … Український тлумачний словник
магістрат — 1 іменник чоловічого роду орган міського самоврядування, муніципалітет в деяких країнах, а також в Україні до 2 ої пол. XIX ст.; у давньому Римі посада консула, претора тощо магістрат 2 іменник чоловічого роду, істота У Стародавньому Римі особа,… … Орфографічний словник української мови
